Новий рік на Тепе-Кермені

 
 

Новий рік на Тепе-Кермені




Взимку я був у Криму вперше. При всій нелюбові до Криму, мені навіть трохи сподобалось. Гори кримські коли дивитись з Тепе-Кермену чотириколірні - білий сніг на Чатир-дагу та Ялтинській яйлі і жовті навколишні скелі виступають з чорних лісів у яких де-не-де зеленіють обліплені плющем дерева. Плющ - як новорічна прикраса, повсюду - менші ліани окуповують маленькі камені, більші душать дерева, здоровенні рослинні зміїні кубла борються зі скелями, чіпляючись за найменші нерівності, піднімаються на десятки метрів вверх.
Сам Тепе-Кермен - погорб у формі конуса зі скелями зверху. Непогана природня фортеця. Заселена вона була з 7-го по 13-те сторіччя. Потім, скоріше за все, прийшли татари, які й не такі фортеці брали. Печера, яку ми собі облюбували, була на лісистому боці Тепе-Кермена. Дві "кімнати", одну з яких наскільки могли герметизували, а в іншій зробили "кухню" з вогнищем. З багаттям і вентиляцією була ще та історія - перебрали три місця, два з яких були у готових кострищах, але незважаючи на це дуже швидко перетворювали обидві печери у газові камери. Вибрали третє місце. З "витяжкою". Але дим, хоча й тільки біля стелі печери, таки стояв. В результаті все-рівно в останній день нашого життя печерних людей зранку вітер змінився і газенваген ми таки отримали. А! Ще одне: ця печера, як ми вирішили, була колись хлівом - люди були зверху у більш пристосованих до життя (зокрема, наявністю димоходів), проте куди менших, печерах, а тварини понижче, у більших печерах. Власне, вигляд печери, у якій тіснились деякий час аж шість наметім, цілком нагадував хлів: у яслах у нас лежав провіант. Народу, до речі, виявилось предостатньо. Новий рік в печерах груп 5-6 зустрічало як мінімум.
Погода видалась хоч і трохи холодною (особливо у перший день, 30-го числа), проте здебільшого сонячною, тож була можливість полазити і по самому Тепе-Кермену і по найближчому плато, що по дорозі на Чуфут-Кале.
Щодо власне свята... Ну, такого багатого святкового столу ці печери за 15 сторічь свого існування, маюуть, і не бачили. Хавки і ніштяків наперли по саме нехочу!
А ще з вершини Тепе-Кермену видно і Симферополь, і Севастополь, і частину Бахчисараю. Ну і всі фейерверки.
А знизу - військова база цілком мертвого вигляду. У двох сторожках світло горить і все. Вони там навіть не пальнули нічим на новий рік. Ми їх зверху все петардами закидували, а вони - нуль реакції. :)
2-го числа змінився вітер. Підйом о четвертій, збори у задимленій печері, назад у Бахчисарай, електричка, Севастополь, тролейбус, маршрутка, Фіолент. Море! Моря мали пів-дня 2-го числа і ранок 3-го. З вечора воно було бурхливим і двоколірним - зеленим і синім. А зранку спокійним, майже літнім і теплим. Наші любителі водних процедур навіть купались.
Ну, а третього числа останній сніданом на вогні, збори, маршрутка, тролейбус, біготня за поїздом і назад на північ. В останній день потепліло зовсім і порівняно з цим Київ зустрічав ще тою зимою.
Трохи про транспорт: 40-ий поїзд - лайно. Швидкий фірмовий (2-го класу, з коефіцієнтом фірмовості 1.2), а йде як пасажирський. Ще й по дорозі назад майже годину стоїть у Дніпропетровську. І провідники в плацкарті нам там хамські попались.


Создан 05 янв 2009



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником