Враження від Гусятина і Сидорова (20.12.08)

 
 

Враження від Гусятина і Сидорова (20.12.08)




Гуляючи Гусятином ловив себе на думці наскільки більш утилітарно люди ставляться зараз до їх помешкать. Здається, жодного бажання прикрасити будинок чи побудувати щось неординарне, хоча судячи по самим новим будинкам, можливість є. Але будують по стандартним проектам.
Але ціль моя була не сам Гусятин, а Сидорів, колишня резиденція Калиновських, а зараз маленьке село, куди, здається, лише раз на день ходить автобус. До Сидорова від Гусятина десь 10-12 кілометрів по дорозі і 8-10 якщо зрізати лісами і полями. Перекотиполе покотилось... На своїх двох я один такий придурок виявився, а ось велосипедні туристи їздили.
Перша точка у Сидорові - старе кладовище майже у центрі села. На castles.com.ua розхвалили склеп Пайгертів - останніх володарів Сидорова. Склеп насправді здоровенний, гарний і що найголовніше - поремонтований, відновлений. Інші могили у ненайкращому стані.
Прямо біля входу до невеличкою старою частиною кладовища стоїть невеликий склеп, на якому я здивовано побачив написи українською. Склеп роду Траянів. Поблизу ще декілька могил людей з призвищем Траян. Може хтось знає звідки такий рід, звідки таке призвище? (згадуючи микулинецьке пиво "Траян" виникають теж питання, може то зовсім і не в честь римського імператора)
Точка 2 - костел. Костел - це чудо. По-перше, він збудований у формі герба Калиновських з двома вежами "зірками", які зовні знизу зірчасті, зверху квадратні, а зсередини - круглі. По-друге, всередині там не знаю яким чином зберіглись залишки дерев"яного оздоблення. Навіть сходи на хори і на вежі. Судячи за все в Сидорові таки залишилось трохи католиків, які підтримують храм принаймні в тому стані, у якому він є зараз - повісили у залі хрест, поремонтували сходи у вежі, всередині достатньо чисто.
Замок... Перший мій погляд на нього був з вежі костелу, потім з "заднього ходу", потім з в"їздної вежи (теж цікавинка - напис над вежею зроблений досить складним як для роботи по каменю шрифтом) і з одного ракурсу він виглядає як корабель, як могутній лінкор, що ось-ось тебе розчавить. Чи пролетить над тобою... Дивлячись потім на замковий двір схожість з кораблем підсилюється витянутими формами.
Якісь придурки заперли на одну зі стін стіл. Так що, як є бажання можна пообідати у Калиновських навіть за столом. Я лише перекусив і випив чаю. На стіну не лазив.
Повертаючись до Гусятина вже не по дорозі, а зрізаючи по лісах і повз ліси, знайшов десь у двох-трьох кілометрах від сіл маленьку капличку. Достатньо доглянуту, прикрашену, з килимками і ослінчиком. Посидів там трохи. Місце дуже красиве. Заспокоює і дає сили. При всьому моєму песимізмі щодо релігії, щось у цьому є...
Потім автобус, на якому хочеться їхати якнайдовше, Тернопіль, кабак, трохи теревень зі знайомими, поїзд...


Создан 24 дек 2008



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником